“Дзвін освячений зверху являє собою “голос Божий””, – владика Василій Івасюк

Недільний день для парафіян Благовіщення Пресвятої Діви Марії с. Заріччя став особливим, адже після Літургії відбулося освячення новозбудованої дзвіниці. З цієї нагоди привітати громаду завітав єпископ Коломийський кир Василій Івасюк.

У співслужінні пароха храму о. Михайла Сметанюка, протопресвітера Ланчинського о. Василя Ткачука та численного духовенства єпархії Преосвященний владика очолив Архиєрейське богослужіння.

Звертаючись з пастирським словом до вірян кир Василій роздумував темою байдужості, яку назав трагедією душі і передчасною смертю.





“Християни називають один одного братами і сестрами. Уважно придивившись до взаємин людей у храмі, то їх вже точно братніми не назвеш. У Біблії ми читаємо: Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших” (Флп. 2:4). Як часто ми чуємо на свою адресу такі питання: «Чого ти потребуєш? Чим я можу тобі допомогти?». А як часто ми ставимо такі питання іншим людям? Чи звертаємо увагу на потреби ближніх? Приклад життя Ісуса Христа спонукує допомагати іншим людям долати труднощі. Отже, хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх” (Як.4:17), – пояснив проповідник.

Після Літургії парох храму о. Михайло Сметанюк подякував владиці Василію за пастирський візит, молитву та благословення у такий важливий для парафіяльної громади день.






У часі освячення владика зазначив: “дзвін освячений зверху являє собою “голос Божий”

“Чуючи звук дзвонів, – продовжив єпископ, – людина відходить від усього побутового і подумки звертається до Бога, згадує своїх рідних і близьких, котрі пішли із земного життя… Не раз дзвони повідомляли про стихійні та громадські лиха, закликали до боротьби, прославляли військові перемоги. Плакали дзвони за загиблими і падали вони з дзвіниць храмів на землю, скинуті ворогом, щоб разом з полеглими скам’яніти мовчанкою”. 

Пригадуючи 20-ті роки XX століття, кир Василій, розповів як церковні дзвони переплавляли і виливали погруддя вождів революції, а також брали на потреби авіації та виготовлення тракторів.

“Це було найстрашніше блюзнірство і зневага сили Божої. Йшла боротьба з релігією, історією, духовністю, руйнування церков і нищення дзвонів – це лише одна з багатьох ланок подібних злочинів. Революція, а згодом і Велика Вітчизняна війна, повністю знищили українське виробництво дзвонів. Пройшли роки і сьогодні вони знову стали невід’ємною частиною кожного храму. В Україні відроджується славна традиція дзвонарства. Тому хочеться вірити, що з Божою допомогою, церковні дзвони завжди будуть тішити вірних своїм мелодійним звуком”, – сказав єпископ.

По завершенню всім жертводавцям, що спричинилися до будівництва дзвіниці вручили подячні грамоти.

Джерело: пресслужба єпархії






Powered by WPeMatico

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com