Професор Володимир БОЦЮРКО: Біблійний сад в Маріямполі – перший в Україні і найбільший в Європі

У Маріямполі Галицького району мріють та сподіваються, що їхнє село відвідає цьогоріч Блаженніший Святослав (Шевчук) і освятить Біблійний сад. Відповідне запрошення Главі УГКЦ уже надіслали. А закладено цей сад у 2011 році з ініціативи професора Івано-Франківського національного медичного університету Володимира Боцюрка,  уродженця Маріямполя, який очолює громадську організацію «Комітет з відродження Маріямполя». Детальніше про цей Біблійний сад – у розмові з професором Володимиром Боцюрком.

  Чи був уже Блаженніший Святослав (Шевчук) у Маріямполі? Його запрошення пов’язане з якось круглою датою?

– Ні, ще не був, але його приїзд для нас став би надзвичайною подією. А щодо дат, то сім років ми створювали наш Біблійний сад – як Соломон Єрусалимський храм. Він сім років – і ми сім. Є скульптури, є дерева і кущі, є доріжки. На зелену огорожу посадили тисячу туй, зробили її як в Лондоні, а підстригати хочемо як у Відні. А в цьому році досадимо багато квітів.

– Про рослини і скульптури ще говоритимемо детальніше, а наразі повернемося до початків. Як виникла ідея Біблійного саду, у кого і чому власне у Маріямполі?

– Ідея виникла у мене під час поїздки в Єрусалим. Це було спонтанно і так якось за один день я зрозумів: це варто спробувати зробити і у моєму рідному селі, тим більше, що Маріямпіль – це «місто Марії». Я приїхав за дві тисячі кілометрів, щоб подивитися Гетсиманський сад – Біблійний сад номер один у світі, а ми може створити свій, маючи для цього реальну основу: назва Маріямполя пов’язана з матір’ю Ісуса Христа, яка найбільше згадується в Біблії після Ісуса.

– Кажуть, ви тоді перебігли дорогу Прикарпатському і Чернівецькому університетам, які теж задумали закласти Біблійні сади, відповідно на базі своїх навчальних закладів?

– Я не перебіг. Вони багато говорили. А ми просто засукали рукави і робили. Це правда. У нас є громадська організація «Комітет з відродження Маріямполя», куди увійшли найактивніші маріямпільці. А на створення Біблійного саду використовуємо кошти з екологічного фонду. Та й громадській організації легше отримати гранти на свої проекти.

– Односельці одразу підтримали вашу ідею? Чи вистачало і скептиків, і противників?

– Спочатку був спротив. Тут гуси паслись, коні. Дехто казав, що краще чимось забудувати. Мені доводилося переконувати: ні, це найбільша площа в Європі, названа на честь святої Марії – чого тут мають гуси пастися? Поряд церква, уже пізніше відремонтували будинок «Просвіти», зараз воюємо з Міністерством юстиції щодо ремонту монастиря, в якому розміщена виправна колонія. А тоді, на початках, я згадав свого батька. Він був столярем і до нього приходили зробити вікна чи двері. Бувало, приносили криві дошки, горбаті, з сучками. Коли замовники приїжджали і щось цмокали губами, батько говорив: «Пане, вибачайте, дурневі півроботи не показується. Ви прийдете, коли все буде зроблено». Так і я сказав скептикам. А тепер є що показати. Наш Біблійний сад – перший в Україні і найбільший в Європі.

– Пам’ятаєте, яке дерево чи кущ посадили першим?      

– Навіть точну дату скажу: 4 квітня 2011 року. Це був кедр, і посадив його Михайло Васильович Вишиванюк (тодішній голова ОДА). Пам’ятаю як сьогодні, як то було. Я подумав, що у нас губернатор – садівник, він у своєму селі посадив сад, 110 гектарів. Прийшов до нього на прийом, розповів про нашу ідею. Він відклав усі справи і поїхав, посадив перше дерево. Чому кедр? Бо на ньому був розіп’ятий Ісус Христос. Тоді Вишиванюк сказав мені: «Я легкий на руку». Так і вийшло. Тепер у нас є дерева, які садили і священики, і народні депутати, і науковці, і письменники.

– Можете сказати, скільки рослин загалом?

– 25 видів рослин, які згадуються в Біблії. І це ще не кінець.

– Оливкове дерево є? Кажуть, у нашому кліматі воно не хоче рости.

– Є, але яке. Я шукав по всій Україні і знайшов аж в Донецькій області, в Костянтинівці таке, що буде рости у нас – це прототип з родини оливкових, дає оливи, правда, дикі. Воно прийнялося і добре росте. На табличці написали, що замість європейської оливки посадили місцеву. А поряд скульптура, бо Ісус Христос в Страсний четвер молився в Оливковому саду.

– Напевно, про кожен кущ чи дерево можете розповідати окремо: і їх місце в Біблії, і історію появи у вашому Біблійному саду?

– От, наприклад, кущ, який сам зайнявся і через нього Мойсей говорив з Богом, ми знайшли в Рогатині, ясинець називається. На сонці він дійсно ніби горить – це імітація, але якщо дитина доторкнеться, то буде опік.

– А сакури як почуваються в наших умовах?

– Чудово прижилися. Вони перші цвітуть на Великдень. Уже треба підстригати, бо почали закривати вид на церкву.

– Було так, що щось не прижилося?

– Один платан, який привезли поляки, пропав. Це сад, він потребує постійного догляду. Зараз посадили саме ліванський кедр – прожив вже рік, прийнявся.

– За правилами, Біблійний сад може бути у місці, пов’язаному з біблійними персонажами. У вас є прив’язка, назва села. Рослини, які ростуть у цьому саду, згадуються у Біблії – теж така вимога. А як композиційно це виглядає?  

– Загальна площа нашого саду – близько 1 га. Біля кожного виду рослин встановлено двомовні таблички про ці види флори, як вони описані в Біблії, а також розкрито їх богословське значення. Вхід до саду здійснюється через Райські ворота, які створили найкращі ковалі Європи. Зліва – події, описані в Старому Завіті, праворуч – в Новому, а завершується Вознесінням Ісуса Христа. Це частина Хресної дороги, в тому числі Гріб Господній, і Оливна гора, є Вертеп, народження Ісуса Христа. Відтворюючи храм Соломона, точно дотримувалися пропорцій, відмірювали лікті (лікоть – півметра). Загалом є 17 локацій – дев’ять зі Старого Завіту і вісім з Нового. Є 17 скульптур, вісім з них створив відомий прикарпатський скульптор Володимир Довбенюк. А найбільше тішить центральна алея, де п’ятиметрова фігура Матері Божої з Ісусом на руках, яка відтворена з Маріямпільської чудотворної ікони.

– Це ще одна святиня, чи не так? У неї окрема історія, а у червні проводиться проща до Маріямполя.

– Мистецтвознавці вважають, що ікона Маріямпільської Богородиці створена у ХVI столітті в Флоренції. Колись її придбав власник Маріямполя коронний гетьман Станіслав Яблоновський, він завжди брав її з собою у військові походи. Майже 300 років ікона знаходилася у нашому містечку. В середині 40-х років минулого століття її вивезли до Польщі, до Вроцлава. У 1989 році за дозволом Папи Римського Івана Павла ІІ її короновано. Я зацікавився художником, який намалював цю ікону, і виявив, що це четвертий за вагомістю художник епохи Відродження, поряд з Мікеланджело, Рафаелем і Леонардом да Вінчі. Поки не називаю імені, хочу поїхати у Флоренцію, переконатись і довести це. Бо це престиж. Ми готуємо матеріали про Маріямпільську ікону: як вона з’явилася, хто її створив, яким був її шлях, в яких походах брала участь, адже має ще назву «Переможниця». Це єдина ікона, яка має такий статус. З нею пов’язані Віденська, Хотинська битви. Саме під цією іконою під Хотином ми вперше розгромили турків на території України.

– Словом, все це – і про ікону, і про рослини, які згадуються в Біблії, можна дізнатися під час екскурсії вашим Біблійним садом?

– Людина, яка Біблію не знає або слабо знає, після двогодинної екскурсії нашим Біблійним садом її буде знати. Це можливість не лише подивитись, але й перейнятись духом. Вся інформація на двох мовах, є схема, де що знаходиться. У нас є особа, яка відповідає за інформаційний супровід. На цей рік плануємо видати буклети про Біблійний сад, про ікону Матері Божої Маріямпільської. Вже випущена книжка про наше село, що було колись відомим галицьким містечком на високому березі Дністра. Маріямпіль – це духовність, це історія. Тому варто кожному сюди приїхати.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com