Отець Микола КРУШЕЦ: Мета роботи з молоддю – щоб більше дружили з Богом, щоб Ісус був їм близький

Специфікою роботи парафії святого Андрія Первозванного у Калуші є акцент на молоді. Тут діють дві молодіжні спільноти – «Українська молодь Христові» і «Вівтарна дружина», а парафіяльний осередок «Карітасу» опікується молоддю з особливими потребами. Та і сам священик о. Микола Крушец є креативним, сучасним, який і на гітарі грає, і обливається з дітьми водою, і підтримує ініціативи молодих та проводить з ними різноманітні акції. Про це детальніше – о. Микола Крушец.

 – Наскільки я знаю, представники вашої парафії були учасниками ювілейного з’їзду молоді у Києві, присвяченого 85-річчю молодіжної організації «Українська молодь – Христові». Цей рух української молоді, започаткований митрополитом Андреєм Шептицьким, покликаний об’єднувати молодих людей довкола Христа і християнських цінностей. Хто входить в УМХ на вашій парафії і які заходи вони проводять?

– «Українська молодь – Христові» –  це діти віком від 5-го до 11-го класу, є також студенти. Їхнє дозвілля різноманітне, насичене. Ми зустрічаємося в неділю після Служби Божої. У нас семінаристи проводять духовні розмови, організовуємо дозвілля в класі, спортивні турніри, екскурсії.

У нас храмове свято 13 грудня, і саме тоді члени УМХ складають присягу. А на свято Миколая вони готують виставу і кладуть її не тільки на парафії, а й для молоді «Карітасу» в палаці культури «Мінерал». Потім Різдво, коляда на церкву. Зараз ті кошти ідуть на будову храму, адже нещодавно ми залили і освятили фундамент під нову церкву поряд з каплицею, а раніше, коли ми не будували храм, всі кошти йшли на них. Тобто ми мали свого роду свій бюджет, ніхто до нього не доторкався і ми разом визначали, що маємо придбати.

– І що так вдалося придбати?

– Тенісний стіл, плазмовий телевізор, гра-футбол, більярд – все наповнення класу. Це за гроші, які діти заколядували. Для них це зручно і корисно, бо це вони самі заробили і, звичайно, мають чим займатися.

– Продовжимо розповідь про цікаві заходи. Від зими переходимо до весни?

– Ще про зиму. Стараємось їхати десь на реколекції. І маємо добру традицію їздити по різних монастирях: Гошів – монастир сестер Пресвятої Родини і чоловічий василіан на Ясній горі, у Львові – чоловічий монастир василіан, отців-селезіан у Винниках, який суто працює з молоддю, отців-редемптористів у Львові на Замарстинівській та інші. Маємо там три доби проживання, і просимо отців чи сестер монастиря, щоб провадили науки. Цікаво навіть те, що просто є можливість пожити монашим життям: діти встають там згідно з розпорядком, утреня, Служба, сніданок, наука. А весна – то Великдень, гаївки. Але так би мовити, модні гаївки. І парафіяни вже звикли, що декілька танців може бути старовинних гаївок, а також нові банси, флеш-моби. Ставимо підсилювач, колонки на вулиці – і свято для усіх. А влітку – табори. Цього року були в горах. Стараємося більше залучати молодь міста. У Підлютому з Калуша цьогоріч було десь 120 дітей. А ще проводимо «Веселі канікули з Богом» на базі спортивного комплексу «Сокіл».

– Кажуть, ваші літні табори відзначаються креативністю…

– Самі УМХ-ці є вихователями – це старші, студенти, а учні 8-9 класу є волонтерами. Цього року ми мали у таборі 150 дітей. А виховательський склад – 20 членів УМХ. Тож можна уявити, який був рух. Але ми готуємося, стараємось, щоб були сюрпризи. Звичайно, є програма: молитви, банси, катехизація, але і сюрпризи – клоуни, акваторія, мотокрос, бульбашки-шоу, різні там цікавинки. Приміром, другий рік проводимо поливний день, ігри з водою. Вони приходять всі зі змінним одягом, з водяними пістолетами. Ми виходимо на територію і всі обливаються. А найбільше у них бажання – облити священика. І коли 150 дітей на тебе (сміється)… Ну, цього року я був захищений, я замовив пожежну машину (сміється). Звичайно, все це закінчується молитвою.

– Самі УМХці придумують щось цікаве?

– Ми даємо дітям можливість відкриватися. Будь-яку ідею ми обговорюємо. Найбільша цінність в молоді – показати, що вони потрібні, а з другого боку, у них дуже багато ідей. І багато таборів та заходів – якраз через їхні ідеї. Раніше мали секції – з плавання, волейболу, навіть фітнесу, була своя парафіяльна футбольна команда, брали участь в різних турнірах. Та молодь непостійна, потрібно шукати нове.

– Як розказала нам одна з мам, під час літнього табору ви організовували не лише духовні заходи, а й народознавчі, зокрема розповіді про гуцулів, бойків, покутян. Це дітям і цікаво, і повчально.

– Ми табір ділимо на групи. Ці групи треба цікаво назвати, щоб не мали тільки релігійний зміст. Приміром, вивчали етнос краю. Ціль всіх цих заходів – познайомити молодь з Богом. І щоб вони більше дружили з Богом, щоб Ісус в їхньому житті був дуже близьким. Це є стосунки. І фактично всі заходи, дозвілля – це інструмент для того, щоб показати, що з Ісусом жити дуже добре. Адже девіз УМХ: «Тут знайдеш себе, тут знайдеш Христа і тут знайдеш себе в Христі». А ми ще додаємо: «Українцем бути модно, а християнином – круто».

– При вашій парафії також діє осередок «Карітасу», де ви опікуєтеся неповносправною молоддю. Члени спільноти «Українська молодь – Христові» вам у цьому допомагають?

– Звичайно, УМХ-ці є також волонтерами в «Карітасі». Це не лише вистави на свято Миколая. Ми їх залучаємо, щоб вони допомагали при різних заходах, які проводимо для осіб з вадами розвитку. Це є педагогічно. Вони себе розвивають і розуміють, що вони потрібні для когось, хто себе відчуває обмеженим. Вони виявляють милосердя, доброту і любов до ближнього. Це добре є.

– Ті, що виростають, ідуть вчитися, а як приїжджають додому, то приходять до вас?

– Аякже. У нас є студентки, які вчаться в Польщі. Коли приїжджають, то зразу тут. З нашої парафії є три семінаристи і четвертий уже закінчив семінарію, працює у Франківську на парафі Різдва Пресвятої Богородиці. Один вчиться у Ватикані, в Римі.

І кілька слів про спільноту «Вівтарна дружина».

– Це хлопці, їх десь вісім, які прислуговують біля престолу. Не біля священика, а біля престолу. Тобто я служу, а вони допомагають в Богослужінні, що призначено прислузі. Коли дитяча Служба Божа, вони дякують (виконують функції дяка). Вони служать на прославу Господа Бога.

А загалом при молодіжних спільнотах виростають свідомі християни, формується їхнє покликання, молоді люди вчаться служити одне одному і Церкві.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com